Суддя отримав квартиру незаконно?

Суддю при цьому з квартирного обліку не зняли, оскільки згідно із законодавством, він має право на більшу кількість кімнат. Таке рішення комітету викликало обурення присутнього на засіданні депутата Рівнеради Анатолія Чугуєвця. Наразі він клопоче про його скасування, оскільки вважає рішення незаконним. Нагадуємо, як пояснив на засіданні начальник відділу з обліку та розподілу житла міськвиконкому Юрій Щербаков, згідно із законодавством, забезпечення суддів житлом має відбуватися за рахунок коштів з держбюджету. ("ГАЗЕТА" №54 від 10 квітня). Квартира ж на Тихій, 7, як зазначено у документі до проекту рішення, знаходиться у розпорядженні виконкому. Як повідомляв раніше пан Щербаков, сім’я судді складається з чотирьох осіб — він, дружина, син та дочка. — Оскільки діти старші 9 років і різностатеві, вони мають жити у різних кімнатах, — підкреслив начальник відділу. — Тому суддя мав право одержати не двокімнатну, а три- або й чотирикімнатну квартиру, бо як суддя має право ще на одну додаткову кімнату. Рішення виконкому оскаржуватимуть Недостатня кількість кімнат була не єдиним зауваженням відділу з обліку та розподілу житла. — Придбання квартир для суддів усіх рівнів повинно здійснюватися Рівненською обласною державною адміністрацією або територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Рівненській області за кошти держбюджету, — наголошував на засіданні Юрій Щербаков. — Ця квартира — власність міста. Крім цього, відділ пропонував виділити квартиру судді для тимчасового проживання та заборонити Рівненському міському БТІ проводити зміну форми власності житла. Однак пропозиції відділу громадська комісія з житлових питань відхилила. Не підтримувати дане рішення закликав членів виконкому й депутат Рівнеради Анатолій Чугуєвець. Він переконував, що квартиру варто віддати одній з сиріт чи багатодітній родині, які знаходяться на "квартирній" черзі. Однак його аргументи не переконали представників виконкому і вони переважною більшістю підтримали рішення про надання квартири. — Я клопотатиму про скасування цього рішення, — запевнив пізніше пан Чугуєвець. — Уже підготував відповідний проект рішення, який мають розглянути комісії Рівнеради, а потім сесія. Квартиру судді мали купити за кошти з державної скарбниці. Виходить, що суддя отримав одну квартиру і може претендувати на наступну, бо з черги його не зняли. Більше того, він зможе отримати 4-кімнатну квартиру, адже саме на таку він має право. А це не відповідає законодавству. Я вивчав питання забезпечення житлом рівнян, і мені вдалося з'ясувати доволі цікаві факти. Із 2006 року з 88 квартир знято статус службових, 5 квартир з різних причин були конфісковані чи залишилися без власника. З'ясувати долю усіх цих квартир не вдалося. Якщо рада прийме рішення забрати у судді квартиру, то ми будемо наполягати, щоб її отримала багатодітна сім’я, в якій 10 осіб проживає в квартирі площею 47 квадратів. — Питання про виділення квартири судді винесли на розгляд сесії згідно з резолюцією секретаря Рівненської міськради Юрія Торгуна, тобто за його рекомендацією, — підкреслив наостанок депутат. У відповідь виконуючий обов’язки міського голови, секретар Рівненської міськради Юрій Торгун пояснив, що накладає резолюції на всі питання, які виносяться на розгляд виконавчого комітету. — У нас є відділ, який займається цими питаннями, житлова комісія, її голова, служби, які готують юридичні аспекти, — пояснює секретар міськради. — Якщо я зараз щось скажу, то це може бути не те, що відповідає правовим нормам, бо я не розбираюся в цьому питанні, бо я всього-на-всього ведучий засідання міськвиконкому. Голосую за те, що виносить житлова комісія. Там працюють спеціалісти, представники правоохоронних органів. Дві квартири – одному судді? Як пояснила одна з представників громадської комісії з житлових питань, яка розглядала можливість надання квартири судді, юрист управління житлово-комунального господарства Надія Ройко, у подальшому суддя зможе приватизувати квартиру: — Громадянин, який отримав житло, що не має статусу службового, має право на його приватизацію. Надання житла з тимчасовою реєстрацією громадян у нашому законодавстві не передбачено, — прокоментувала пані Надія. — Те ж саме стосується заборони БТІ проводити приватизацію квартири. Ці пункти, які пропонував відділ з розподілу житла, суперечать законодавству. Що стосується подальшого розвитку подій, то пані Надія зазначає, що є два шляхи забезпечення судді більшою житловою площею: — Якщо особа отримала меншу площу, ніж ту, на яку вона має законне право, може у подальшому претендувати на недоотримане житло. (З цих слів слідує, що суддя може отримати ще однокімнатну чи двокімнатну квартиру, — авт.). Якщо ж людина, приміром, не хоче мати дві квартири, попередню вона здає органу, який поліпшував її житлові умови, й отримує натомість житло тією площею, на яку має право. — Суддя зможе приватизувати цю квартиру і залишатися на обліку, щоб отримати ще одну, — підтвердив і пан Щербаков. — За законодавством, максимальна норма житлової площі на кожного громадянина — 13,65 метра квадратних. Суддя може отримати ще одну квартиру площею не менше тієї, яку він недоотримав, згідно з нормами. Але ж не треба забувати, що як суддя він має право на ще одну кімнату. Крім того, у майбутньому його сім’я може збільшитися. Тоді він зможе претендувати на більшу площу. Наразі він мешкає у гуртожитку. Виходячи з такого розрахунку, суддя мав отримати квартиру житловою площею 54,6 м кв. а не 36,4, як він отримав. Тобто він як мінімум може отримати ще однокімнатну квартиру житловою площею 18,2 м кв. Також Юрій Щербаков повідомив, що питання забезпечення судді житлом потрапило на виконком у зв’язку з відповідним розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації. — До облдержадміністрації звертаються керівники силових структур (СБУ, міліції, прокуратури, судової адміністрації) з поданнями щодо забезпечення житом у того чи іншого працівника, який знаходиться у "квартирній" черзі, — пояснив начальник відділу забезпечення діяльності керівництва ОДА Тарас Максименко. — Оскільки облдержадміністрація не має матеріальних ресурсів для надання людям помешкань, ми звертаємося з відповідним розпорядженням до органів міської влади, у даному випадку звернулися до виконкому. Ми маємо повноваження лише клопотати про виділення житла, а рішення приймає тільки виконком. Поспілкуватися безпосередньо з суддею журналісту не вдалося. Однак, як повідомила начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області Світлана Арістова, він перебував на обліку на отримання житла з 2005 року. — Відповідно до Закону України "Про статус суддів", міська влада має забезпечувати суддів житлом, — запевнила пані Світлана. — В інших районах області тамтешні міські ради виділяють суддям квартири. Так було в Костополі, Кузнецовську, Березному, Зарічному, Острозі та Сарнах. Оскільки у даному випадку суддя стояв на черзі на отримання житла при міськраді, саме міська влада й забезпечила його помешканням. Судова адміністрація дійсно отримує кошти на придбання житла суддям, але їх не вистачає. Приміром, цього року адміністрація зможе придбати лише одну квартиру. Її отримає суддя, який перебуває у черзі з 2004 року.

Марина Попова,Наталія Ниркова, „Рівненська газета&,
Додано:  24.04.2008, КВУ м. Рівне
Рiвненський регіон

Посилання на джерело