Світова преса про Україну і світ, огляд від 27 квітня

Весна--традиційне загострення хронічних хвороб, як звичайних, так і політичних, особливо невгамовного бажання політиків домінувати, повчати, і конфронтувати.

Найяскравіший приклад останнього--ситуація в Україні, викликана рішенням Ющенка вдруге розпустити один парламент. Шуфрич уважає, що цьому указу необхідна вже психіатрична експертиза. А Паризька Ліберасьйон констатує, що Україні вже набридла війна обох Вікторів. Таксисти у Києві з роздратуванням лаються, оминаючи перекриті вулиці, де роблять революцію. Український загал, думкою якого щодо порушення його виборчих прав політики, які декларують це порушення, не цікавляться, сам з цікавістю спостерігає за запеклою битвою двох Вікторів та їхніх кланів. Адже ставка в цій битві - це, напевно, власність і свобода. Власність в разі перемоги якоїсь із сторін перейде до рук бізнес-структур протилежної, а переможеним дуже ймовірно може загрожувати доля Ходорковського. Може, надія на такий сценарій позбавляє обидві сторони найпростішого підходу до виходу з кризи, а саме: проведення народного референдуму щодо доцільності дострокових виборів. Натомість лідери обох напрімків українського політикуму--про-західного і про-російського--дивляться один одному в очі, зустрічаються годинами, дратуючи один одного і нічого не вирішуючи. Політика, бізнес густо замішані на націоналіьній психології, а то й і психіці. Де ще існує така політична фігура, як баба Параска? Ліберасьйон пише, що нездатний збудоражити українців як Майдан четвертого року, сьогоднішній політичний водевіль викликає скоріше цинічні посмішки в столиці, де за двадцять-тридцять доларів в день юнаки, дівчата і бомжі поліпшують своє матеріальне становище. Розрахунки іноді йдуть за рогом консерваторії. А Ющенко каже британській Таймс, що демократія в Україні не постраждає за умови, що його супротивники капітулюють, лишаючи відкритим питання, що ж буде, коли ні?

           

Психіатричну термінологію якраз і вживає цей часопис, правда, вже стосовно іншого політика--Путіна. Його вчорашній виступ з останнім за часів його президентсва посланням до нації, пронизаним відчуттям загроз для Росії, Таймс уважає ознакою параної. Володимире, розслабся!--радить йому редакція. Звичайно за цим слідує інша порада: отримуй задоволення. Але Путін не бажає цього. Він заявив про призупинення Росією зобов’язань по Договору з обмеження звичайних озброєнь в Європі під приводом того, що він забороняє пересування військ на власній території. Інша причина--рішення США про розташування баз ПРО в Чехії і Польщі. А його бажання захиститися від політичних загроз ще тривожніше, зазначає Таймс. Йдеться про гроші із-за кордону для неурядових організацій. Однак Каспаров для Путіна і режиму загрожує так же, як і російській безпеці--бази ПРО. Таймс ще раз радить Путіну розслабитися і реально оцінити ситуацію.

           

Тривожніше ставиться до його послання редакційна Файненшл Таймс. Призупинення Договору про звичайні озброєння вона розглядає як стратегічно важливе рішення, бо воно сигналізує про зростаючу готовність Росії підірвати дипломатичний порядок, який склався після дев’яностого року. Москва уважає, що сьогоднішня сильна Росія може переглянути угоди, укладені раніше слабкою Росією. Файненшл Таймс складає провину за це не лише на Путіна. Адже це Вашингтон першим війшов з договору по ПРО від сімдесят другого року. США мають право піклуватися про власну безпеку. Але вони мусять визнати, що безпеку часто-густо легше відстоювати у партнерстві з іншими, а не самотужки. Путін же має враховувати, що коли він безглуздо вимахує зброєю, то це відлякує його сусідів в бік Заходу, а Росія потім обвинувачує Америку в посиленні впливів на власних кордонах. США і Росія мусять розробити нові адекватні часу угоди, радить Файненшл Таймс. 



Володимир Звіглянич, Голос Америки, Вашингтон, УПП
Київський регіон
27.04.2007



Немає записів в форумі