|
Дні України в Бундестазі: підбиття проміжного підсумку
Тепер на хвилі інтересу до України німецькі політики хочуть бачити перші результати роботи нової української влади. Українська делегація, куди входили зокрема віце-прем'єр-міністр Олег Рибачук, лідер соцпартії Олександр Мороз та депутат Василь Онопенко підвели в Бундестазі риску під першими ста двадцатьма днями роботи української влади. Німецькі політики загалом відгукуються схвально. Утім, деякі кроки нової влади викливають у них дедалі більше запитань. Під час революційних заворушень в Україні німецькі політики виступали перед демонстрантами на Майдані, а повідомлення з України стояли першим номером в кожному випуску новин. Тепер на хвилі інтересу до України німецькі політики хочуть бачити перші результати роботи нової української влади. Їх було представлено німецьким депутатам та іншій публіці в понеділок на Дні України в Бундестазі. Завдання, які ставить пред собою українська влада, багато німецьких фахівців оцінюють як дуже сміливі. Говорить делегована від німецької економіки в Києві Катрін Рау: "Цю перша фазу і перші кроки нової української влади я б назвала велетенськими. Особливо цей епітет підходить до рішення скасувати візовий режим для всіх громадян Єваросоюзу та Швеції. І так само я б назвала ті завдання і виклики, які стосуються економічних реформ і які український уряд мав сміливість перед собою поставити". Окрім політиків та науковців, значну частину гостей Дня України в Бундестазі складали німецькі бізнесмени. Вони говорять про готовність інвестувати гроші в українську економіку, проводити спільні проекти та відкривати в Україні свої представництва. Віце-прем'єр-міністр України з євроінтеграційної політики Олег Рибачук у своїй промові наголосив на тому, що українська влада нині вживає усіх заходів, аби покращити інвестиційний клімат в Україні. До них належить і судова реформа, яка має гарантувати незалежну і прозору роботу українським суддям. Реформувати будуть і виконавчу службу, аби судові рішення беззаперечно виконувалися. Майбутні українські інвестори повинні будуть отримувати меншу кількість ліцензій і дозволів після скорочення бюрократичних процедур. Ідеєю нової приватизаційної програми має стати принцип – хто запропонував кращі умови, той і власник. Особливо віце-прем'єр наголосив на розробці проекту спільної німецько-української групи виского рівня, рішення про яке ухвалили український президент Віктор Ющенко та канцлер Ґергард Шредер під час візиту Ющенка до Берліна. Говорить Олег Рибачук: "Нещодавно було підписано рішення українського уряду про те, що я буду очолювати цю групу високого рівня і хочу переконати вас у тому, що і я, і Президент України, бо це було його рішення, будемо приділяти роботі цієї групи багато значення. Численні зустрічі з провідними представниками німецького бізнесу засвідчують готовність німецьких ділових кіл до нарощування інвестицій в економіку України, реалізацій нових масштабних проектів в галузі енергетики, машинобудування, сільськогосподарського виробництва. Для ефективної реалізації досягнутих домовленостей будуть створені чотири спільні робочі групи за участю німецького бізнесу та представників відповідних українських міністерств. Я хочу сказати, що в Україні вже практично завершено створення цих робочих груп і ми будемо очікувати відповідного кроку з боку німецьких партнерів". Утім, деякі кроки уряду, особливо, що стосується специфіки економічної політики, викликають чимраз більше запитань і з боку деяких німецьких політиків, і з боку фахівців. Доктор наук Ірина Акімова з Програми розвитку ООН звернула увагу на відсутність чіткої стратегії роботи українського уряду. Вона порівняла його з пожежною командою, яка не має часу на довгі роздуми і гасить вогнище там, де воно найсильніше розгоряеться. Також експерт вказала на різницю між задекларованими ліберальними цілями економічної політики і не завжди ліберальними механізмами роботи уряду. Говорить Ірина Акімова: "Аналізуючи роботу українського уряду треба не забувати три фактори. “Помаранчева революція” ставила за мету демократизацію країни, свободу, зміну геополітичної орієнтації. А економічні питання проглядалися не так чітко, тому ясно, що економічна програма не була зовсім детально прописана новим українським урядом після приходу до влади. Друге – українська влада та уряд взали на себе великий тягар соціальних програм та видатків. І третій фактор, який не можна забувати – це те, що Україна по суті перебуває в передвиборчому стані, адже в наступному році у нас відбудуться парламентські вибори". Однак, депутат Бундестагу з Соціал-демократичної партії Німеччини і голова німецько-української робочої групи Єлєна Гоффманн попри часткову критику розуміє всі труднощі, які виникли перед українським урядом за перші 120 днів роботи: "Я можу собі уявити, як це надзвичайно складно за 120 днів реалізувати всі ті очікування, які громадяни України очевидно мають щодо нової влади. Я це добре знаю, оскільки сама є депутатом провладної партії. Народ завжди очікує від уряду більше, ніж він може зробити. Однак я вважаю, що уряд вже припустився деяких помилок і головне, щоб у нас не склалося враження, що Україна повертається в старі часи". Водночас пані Гоффманн також сказала, що європейські політики самі часом припускаються поширеної помилки і ставлять зависокі очікування до української влади. На думку депутата, молодій демократії потрібен час. Deutsche Welle Київський регіон 31.05.2005 Посилання на джерело |