«Актуальні питання ґендерної рівності в Україні: як захиститися від дискримінації за ознакою статі?»- засідання за такою темою відбулося у  Сумському прес-клубі.

Консультант проекту  ЄС «Кампанія щодо просування  політики ґендерної рівності в  Україні», експерт Міжнародного Центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Борода  познайомив журналістів із концепцією проекту Закону України «Про захист від дискримінації за ознакою статі». Документ разом із іншими був підготовлений в рамках проекту «Сприяння законодавчому забезпеченню ґендерної рівності в Україні, що фінансується Європейською комісією.

Підставами для впровадження гендерного підходу в державне управління є важливі фактори. Передусім, гендерний підхід – це прояв демократії. Ніхто не може бути дискримінований за ознакою статі. А оскільки суспільство складається з жінок і чоловіків, не можна досягти його сталого розвитку без проведення гендерного аналізу існуючих умов. Тому для забезпечення розвитку суспільства необхідно, щоб методи гендерного підходу стали складовою всіх частин і напрямків політики і важливі політичні рішення приймались збалансовано, виходячи з різного досвіду та відмінностей у сприйнятті як жінок так і чоловіків.

Які симптоми даної проблеми в Україні ми можемо зауважити? Дискримінація в оплаті праці, при працевлаштуванні, у політичному житті та інше. Причому, зауважив Максим Борода, дискримінація у всіх її проявах в Україні практично не карається. Тому необхідно розробити механізми захисту від такого явища. Саме розробка змін до законодавства, які запровадять дієві механізми захисту від дискримінації за ознакою статі та створять умови для рівної участі жінок і чоловіків у виборних органах стала головним результатом названого проекту.

Однією із вразливих щодо дискримінації за ознакою статі галузей є підприємництво. Про його гендерні аспекти розповіла представник Міжнародної фінансової корпорації  Леся Нечипоренко. Вона зокрема навела дані результатів дослідження «Гендерні питання в Україні: виклики і можливості», проведеного BIZPRO 2003 року. Виявляється, серед підприємств, контрольованих жінками, переважають малі, і таких лише 26 % загальної кількості. Жіночий бізнес характерний утрудненим доступом до кредитів, менш оптимістичним прогнозом розвитку та нижчим інтересом щодо стратегічного планування. Водночас, показують дослідження, жіночий бізнес відрізняється від чоловічого більшою законослухняністю, прозорістю, етичністю, соціальною відповідальністю.

Леся Нечипоренко розповіла про обставини, які заважають жінкам робити кар’єру. Накреслила можливі результати розвитку жіночого підприємництва та навела  рекомендації для поліпшення ситуації.