Громадянин Рак Г.І. працював охоронцем у КП „Ринок” і був звільнений з роботи за прогул. Однак, як стверджує чоловік, день, за який його звільнили як за прогул, згідно з графіком змінності був його вихідним днем. Тому він подав позов на свого роботодавця до Дубенського міськрайонного суду. 18 травня 2007 року суд задовольнив цей позов частково в частині поновлення на роботі та стягнення 4646 грн. 69 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також 550 грн. витрат на правову допомогу.
Проте 8 червня 2007 року КП „Ринок” подало апеляційну скаргу на це рішення Дубенського міськрайонного суду. І вже рішенням Судової колегії Апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2007 року було задоволено апеляційну скаргу роботодавця, а рішення міськрайонного суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також витрат на правову допомогу – скасовано.
Однак чоловік, вважаючи таке рішення Феміди несправедливим, вирішив не зупинятися і відстоювати свої права до кінця. Він звернувся до центру права Рівненського Комітету виборців у місті Дубно. Юрист організації Надія Томчук, ознайомившись із матеріалами справи, підготувала касаційну скаргу на рішення Судової колегії Апеляційного суду Рівненської області до Верховного Суду України.
„В основу скарги було покладено те, що згідно зі статтею 52 Кодексу законів про працю тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня, – говорить пані Томчук. – Апеляційним судом не було взято до уваги норм статті 69 КЗпП, відповідно до яких на підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації”.
Тому касаційна скарга громадянина Рака Г.І. Верховним Судом України була задоволена повністю. Чоловік захистив свої трудові права, отримавши компенсацію за час вимушеного прогулу в сумі 4646 гривень.