Моніторинг був проведений експертами Українського незалежного центу політичних досліджень протягом 10-18 травня 2007 р. на підставі критеріїв, затверджених Постановою Кабінету
Міністрів України №3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 р. Були названі найбільш інформаційно закриті міністри та голови обласних адміністрацій, а також оприлюднено види інформації, які найбільше приховуються органами влади.

Право на інформацію та прозорість роботи органів державної влади є базовими цінностями демократичної та правової держави.

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. №3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" визначає порядок та види інформації, які центральні та місцеві органи виконавчої влади мають оприлюднювати на своїх офіційних сайтах.

Наскільки відповідально чиновники відносяться до реалізації конституційного права громадян на інформацію?

Про це можна дізнатися з результатів моніторингу інформаційної відкритості сайтів 58 центральних органів виконавчої влади та 27 обласних та міських адміністрацій. Моніторинг був проведений експертами Українського незалежного центру політичних досліджень протягом 10-18 травня 2007 року.

Результати моніторингу по міністерствам України:

1.       З 20-ти міністерств, які на сьогодні діють в Україні, офіційні сайти мають 19. Не існує сайту Міністерства житлово-комунального господарства України. Однак це можна пояснити тим, що це міністерство було створено лише в березні 2007 року.

2.       Середній рівень інформаційної відкритості сайтів міністерств – 68%.

3.       Найбільш інформаційно-наповненими є сайти Міністерства транспорту та зв'язку України (86,67%), Міністерства аграрної політики України (85%) і Міністерства економіки України (81,67%).

4.       Найбільш інформаційно-закритими є сайти Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (48,33%), Міністерства вугільної промисловості України (52,67%), Міністерства оборони України (55,67%).

5.       Найменш відображеними на сайтах міністерств є наступні види інформації:

·         цільові програми у відповідній сфері – 26,33%

·         відомості про регуляторну діяльність органу – 35,33%

·         порядок реєстрації, ліцензування окремих видів діяльності у відповідній сфері (зразки документів, розрахункові рахунки для сплати необхідних платежів, розмір цих платежів тощо) – 44,33%

·         зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян до органу – 49%

·         звіти про відстеження результативності прийнятих органом регуляторних актів – 53%

Результати моніторингу по ОДА:

1.       Всі ОДА мають офіційні сайти.

2.       Середній рівень інформаційної відкритості сайтів ОДА – 69,38%. Порівняно з лютим 2006 року загальне наповнення сайтів зросло на 10%.

3.       Найбільш інформаційно-наповненими є сайти Київської (92%), Запорізької (88%), Дніпропетровської (84%), Закарпатської (84%), та Чернігівської (84%) обласних державних адміністрацій.

4.       Найбільш інформаційно-закритими є сайти Львівської (37,33%), Чернівецької (48%), Луганської (54,67%) обласних державних адміністрацій.

5.       Найменш відображеними на сайтах ОДА є наступні види інформації:

·         порядок оскарження рішень, прийнятих органом відповідного рівня – 18,67%

·         порядок реєстрації, ліцензування окремих видів діяльності у відповідній сфері (зразки документів, розрахункові рахунки для сплати необхідних платежів, розмір цих платежів тощо) – 38,33%

·         зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян до органу – 42%

·         перелік комунальних підприємств, правоохоронних органів, лікувальних, оздоровчих, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, які знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, із зазначенням адреси, номерів телефонів, розпорядку роботи – 48%

·         цільові програми у відповідній сфері - 48%.

Кримінальний кодекс України кваліфікує таку поведінку як службову недбалість. Відповідно до ст.367 ККУ "службова недбалість - карається штрафом від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років".

З повною версією результатів моніторингу можна ознайомитися на сайті УНЦПД  http://www.ucipr.kiev.ua